Сульфат амонію (фасування п/п мішок 15 кг або МКР 1 тн)

Сульфат амоніюсинтетичний (сірно-кислий амоній) (NH4)2SO4 — азотно-сірне мінеральне добриво ГОСТ-9027-82. Сульфат амонію містить 21% азоту та 24% сірки. Це хімічно нейтральна кристалічна сіль білого кольору, добре розчинна у воді. Гігроскопічність її слабка, тому у разі тривалого зберігання не злежується і зберігає сипучість. Значення азоту в життєдіяльності рослин важко переоцінити — він посідає перше місце серед мінеральних з'єднань, тому зупиниться на значення сірки в житті рослин. Сірка — найважливіший елемент живлення сільськогосподарських культур, як і азот, вона входить до складу білків і амінокислот. За фізіологічною роллю в харчуванні рослин сірку треба поставити на третє місце після азоту та фосфору. Велика частина сірки в рослинах є солей сірчаної кислоти, тому сульфат амонію є прекрасним джерелом сірчаного харчування. Крутий, що входить до сульфату амонію, добре доступний рослинам, малорухливий і не вимивається з ґрунтів, що забезпечує можливість широкого його застосування як основне добриво, а також і весняного підживлення. Низький вміст сірки в ґрунтах може бути істотним чинником, що обмежує ефективність застосування азотних, фосфорних і калійних добрив. Порівнюючи з іншими культурами, велика кількість сірки споживає ріпак. Особливо добрі результати забезпечує внесення сульфату амонію під зернові, картопля та овочі, зокрема цукрову буряк. Більшість господарств отримує відчутні добавки врожайності та якості, але мало вдається досягти максимального вмісту білка в зерні пшениці. Накопичений міжнародний досвід і зокрема рекомендації Всероссійського науково-дослідного інституту добрив і агропочування ним. Д.Н. Пряникова, глибокий аналіз науково-дослідної роботи та виробничої практики добрив дають змогу говорити про додаткові приховані резерви підвищення якості зернових. За даними низки російських і закордонних учених, зернові культури часто мають ознаки дефіциту сірки, які у виробничих умовах трактуються як дефіцит азоту. Агрономам-практикам і американцям необхідно пам'ятати, що під час застосування сульфату амонію одночасно ліквідується брак азоту та сірки в харчуванні рослин, що неабияк покращує якість продукції, що вирощується. На чорноземах сприятливий вплив сульфату амонію на врожайність сільськогосподарських культур у деяких випадках навіть перевершує дію інших форм азотних добрив. З огляду на той факт, що роздрібна ціна сульфату амонію набагато нижча від аміальної сталітри й поготів карбамиду, перевага економічного ефективності застосування сульфату амонію, очевидно. З усіх наявних форм сірих добрив найбільший вміст сірки має сульфат амонію синтетичний. Тому в зазначеній перспективі найбільш реальним способом поповнення запасів сірки в ґрунтах є використання саме цього добрива. Терміни, дози та способи застосування. Сульфат амонію є високоефективним азотним добривом, застосування яке забезпечує високу агрономічну й економну ефективність оброблення основних сільськогосподарських культур. Сульфат амонію насамперед рекомендується для таких культур: · вимогливих до сере (рапс, капуста та інші хрестові культури, греча, стягуючи та яскрава пшениця); · амонійну форму азоту нітратної (картофель, цукровий буряк, кормові культури); · , які найкраще ростуть у разі слабкокислої реакції ґрунтового розчину (картофель, льон, чай, соняшник, морква, помідори, щавель, петрушка, репа, редька, гарбуз, кабачки, редис, крижовик, малина). Вносити сульфат амонію найкраще навесні в основне внесення під передпоєву культивацію, що дає можливість рівномірного розподілу добрива по полю. Підживлення сільськогосподарських культур сульфатом амонію також ефективне. Водночас потрібна уважна робота щодо регулювання машин для внесення добрив, а також безпосередньо під час проведення підживлень. Крім того, сульфат амонію може додаватися в розчин рідких азотних добрив. У системі добрива застосування сульфату амонію рекомендується: · під час оброблення картоплі:80-100 кг/га сульфату амонію д.в. (381-476 кг/га у фізичній вазі) під передпосадкову культивацію на тлі органічних, фосфорних і калійних добрив; · під час оброблення цукрових буряків:100-120 кг/га сульфату амонію д.в. (476-571 кг/га у фізичній вазі) під передпоєву культивацію на тлі органічних, фосфорних і калійних добрив + 30-50 кг/га сульфата амонія Д. (143-238 кг/га у фізичній вазі) у стадії 4-6 справжніх листя під перше міжрядне розпушування; · під час оброблення ярового ріпаку:60-80 кг/га сульфату амонію д.в. (286-381 кг/га у фізичній вазі) під передпоєву культивацію в поєднанні із застосуванням фосфорних і калійних добрив + 30-40 кг/га сульфата амонія (143-190 кг/га в фізичній вста) у стадію бутонізації + 10 кг/га в фізичній вазі як спільне некореневе підживлення з мікроелементами (бор, мідь, марганець) наприкінці бутонізації; · під час оброблення озимового ріпаку:60-80 кг/га сульфату амонію д.в. (286-381 кг/га в фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації + 30-40 кг/га (143-190 кг/га в фізичній вазі) у стадію бутонізації + 10 кг/га у фізичній вазі як спільне некореневе підживлення з мікроелементами (бор, мідь, марганець) наприкінці бутонізації; · під час оброблення гречки:60-80 кг/га сульфату амонію д.в. (286-381 кг/га в фізичній вазі) під передпоєву культивацію в поєднанні з фосфорними та калійними добривами. · для підкормок озимових зернових культур:60-80 кг/га сульфату амонію д.в. (286-381 кг/га в фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації + 20-40 кг/га сульфату амонію д.в. (95-191 кг/га у фізичній вазі) у стадії 1-го вузла; · для ранньовесняних підживлень озимових зернових культур:N60-70 у формі КАС + 15 кг/га сульфату амонію в розчин; · для пізньої некореневої підживлення озимою й ярової пшениці на початку косіння— 10 кг/га сульфату амонію д.в. (48 кг/га у фізичній вазі) або 10 кг/га сульфату амонію у фізичній вазі як спільне некореневе підживлення з міддю і марганцем у стадії останнього листа; · під час оброблення кормових коренеплодів:кормова буряк — 100-120 кг/га сульфату амонію д. (476-571 ц/га у фізичній вазі) під передпоєву культивацію на тлі органічних, фосфорних і калійних добрив + 30-60 кг/га сульфату амонію д. (143-286 кг/га в стадії 4-8 кг) у стадії 4-8 кг/1 справжнє листя під перше міжрядне розпушування; кормова морква, турнепс, брюква — 80-90 кг/га сульфату амонію д.в. (381-429 кг/га в фізичній вазі) під передпоєву культивацію на тлі органічних, фосфорних і калійних добрив + 20-40 кг/га сульфату амонію д.в. (95-191 кг/га в фізичній вазі) під перше міжрядне розпушування; · під час оброблення кормових хрестовоколірних культур(сурепиця, гірчиця, редька олійна): 60-80 кг/га сульфату амонію д. (286-381 кг/га в фізичній вазі) під передпоєву культивацію в поєднанні з фосфорними та калійними добривами; · на сіноосах і травах:60-80 кг/га сульфату амонію д.в. (286-381 кг/га в фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації та після кожного коса (стравлювання); · під час оброблення кукурудзи:100-120 кг/га сульфату амонію д.в. (476-571 ц/га у фізичній вазі) під передпоєву культивацію на тлі органічних, фосфорних і калійних добрив + 30-50 кг/га сульфата амонія Д. (143-238 кг/га в фізичній вазі) у стадії 6-8 справжніх листя під міжрядне розпушування; · під час оброблення ярових зернових культур(пшениця, тритикале, ячмінь, овес, просо): 60-80 кг/га сульфату амонію д. (286-381 кг/га в фізичній вазі) під передпоєву культивацію в поєднанні з фосфорними та калійними добривами; · під час оброблення однорічних трав:бобово-злакові травозмеси — 50-60 кг/га сульфату амонію д.в. (238-286 кг/га в фізичній вазі), злакові трави — 70-90 кг/га сульфату амонію Д.в. (333-429 кг/га в фізичній вазі) під передпоседну культивацію на тлі фосфорних і калійних добрив; · під час оброблення багаторічних трав:бобово-злакові травозмеси — 50-60 кг/га сульфату амонію д.в. (238-286 кг/га в фізичній вазі), злакові трави — 60-70 кг/га сульфату амонію д. (286-333 кг/га в фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації та після кожного укосу; · в овочеводстві (у фізичній вазі): капуста білокочанна — 60 г/м2капуста кольорова — 45 г/м2, капуста броколі — 45 г/м2, капуста червоношкіряна — 75 г/м2, капуста брюсельська — 60 г/м2, капуста кольробі — 40 г/м2, редис — 30 г/м2, редька – 35 г/м2, репа — 25 г/м2, щавель — 40 г/м2; морква — 30-40 г/м2, петрушка — 30-40 г/м2, гарбуз і кабачки — 30-40 г/м2, томати (помідори) — 30-45 г/м2, інші овочеві культури — 30-50 г/м2; · у плододії (у фізичній вазі): крижівник і малина — 50-60 г/м2, інші плодові та ягідні культури — 40-50 г/м2.